Виставка «Меморії козацької старшини»

24 вересня 2021 року до Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського завітали депутати Чернігівської обласної ради від фракції політичної партії «Рідним дім» на чолі із першим заступником голови ради Ніною Лемеш та головою комісії з бюджету та фінансів Ярославом Куцом.

Депутати оглянули постійну експозицію, виставки та фондосховище. Директор музею Сергій Лаєвський ознайомив обранців області з нагальними і поточними проблемами, які впливають на роботу музейної установи та потребують невідкладного вирішення: пошук та надання музею нового приміщення під фондосховище та розширення виставкових музейних площ.

У рамках святкування 125-річчя Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського була створена одноденна виставка «Меморії козацької старшини», до якої увійшли:

срібна дарохранильниця Рихлівського монастиря, яку у 1749 р. надав ктитор обителі полковник Федір Каченовський (перший власник маєтності у с. Качанівка); унікальний шедевр, створений майстром Бернхардом Генріхом Вейє (м. Аусбург, Німеччина);

срібна дарохранильця Борисоглібського собору Чернігова (60–70 роки ХVІІІ ст., невідомий київський майстер); пам’ятка була відреставрована та презентована громадськості у 2020 році;

Євангеліє, прикрашене емалями, яке гетьман Іван Мазепа надав як вклад до Домницького монастиря (кінець ХVІІ ст.); на сторінках є запис про надання Євангелія у 1710 році;

Євангеліє у срібному окладі, вклад чернігівського полковника Якова Лизогуба до храму Різдва-Богородиці (містечко Седнів, 1692 р.);

срібна застібка з камінням, що належала гетьману Данилу Апостолу (1720-ті роки);

панагія чернігівського архієпископа Іларіона Рогалевського (перша третина ХVІІІ ст.);

годинник графа Микити Паніна, прикрашений дорогоцінним камінням (40–50-ті роки ХVІІІ ст.); ця реліквія надійшла до музею Чернігівської губернської вченої архівної комісії у жовтні 1895 року – за рік до відкриття музею;

гаманець з бісеру видатного українського письменника Івана Котляревського (кінець ХVІІІ ст. – поч. ХІХ ст.);

простирадло, яке належало родині прилуцького полковника Гната Галагана (середина ХVІІІ ст.);

універсали – гетьмана Богдана Хмельницького (1656 р., на маєтності родини Борозн на Стародубщині) і гетьмана Івана Мазепи (1698 р., захищав права міщан Березного).

Депутати обласної ради – представники засновника Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського попри брак часу жваво цікавилися, представленими в експозиції музею реліквіями достойників українського народу, які музей попри легенди не ховає у фондах, а презентує своїм відвідувачам.