До Дня пам’яті Героїв Крут

Для історії України бій під Крутами 29 січня 1918 року є доленосним моментом. Ця подія стала символом боротьби за українську державність. Про більшість учасників бою на сьогодні дуже мало інформації. В 2021 році Чернігівський історичний музей імені В.В.Тарновського вшановуючи пам’ять усіх вояків, хто брав участь у подіях під Крутами, пропонує ознайомитися з біографічними відомостями про деяких з них. А саме, дізнатися про життєвий шлях Осипа Твердовського, Степана Самійленка, Олександра Борозенка-Конончука та Олександра Гайдовського-Потаповича.

1 листопада 1891 року 130 років тому в Ніжині народився Осип Матвійович Твердовський.  У січні 1918 р. організував у  рідному місті разом з братом Матвієм  загін для оборони Української Народної Республіки від більшовицьких військ Муравйова. Приєднався разом зі своїм загоном до Студентського куреня на станції Крути. Під час бою під Крутами проривається крізь лави більшовиків і переховується у лісах, здійснюючи разом із загоном партизанські набіги на загарбників. Після завершення визвольних змагань опинився в еміграції. Керував відділом Організації Українських Націоналістів у Люксембурзі де і помер в 1930 р.

8 липня 1891 року 130 років тому в селі Антонів Сквирського повіту Київської губернії народився Олександр Євстахійович Борозенко-Конончук. З 1906 по 1910 р. навчався в Київській земській фельдшерській школі при Кирилівській лікарні. Після, працював у лікарнях Київської губернії. Під час бою під Крутами потрапив у полон і був розстріляний більшовиками. Похований на Аскольдовій могилі в Києві.

15 грудня 1896 року 125 років тому в Прилуках народився Степан  Сергійович Самійленко.  З осені 1917 року ― старшина 1-го Українського панцерного дивізіону військ Центральної Ради. Комендант автопанцерника “Гайдамака”. Отримав наказ рухатись на ст. Крути для оборони. Але в бою не брав участі, а лише спостерігав, бо глибокий сніг заважав рухатись військовій техніці. Після завершення визвольних змагань опинився в еміграції в Польщі, а з 50 р.ХХ ст. в США.

30 листопада 1901 року 120 років тому народився Олександр Гайдовський-Потапович. Закінчив 1-шу Київську реальну школу. В бою під Крутами був поранений і відправлений до Харкова, звідки втік. У 1918-19 роках періодично перебував у різних частинах армії УНР. Після поразки Визвольних змагань мешкав у Польщі, Чехословаччини. Інженер-економіст, випускник економічно-кооперативного факультету Української господарської академії в Подєбрадах (1922-1927). У 1930-х роках працював учителем на Закарпатті. З 1938 року вояк «Карпатської Січі».