Круглий стіл присвячений 110-й річниці початку російсько-японської війни 1904-1905 років пройшов у Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського

21 січня 2014 р. у Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського відбувся круглий стіл “Слава не померкне – герої житимуть вічно!” (до 110-ї річниці початку російсько-японської війни 1904–1905 рр.). Учасники заходу зібралися в експозиційній залі, де висвітлюються події цієї війни. У ході війни, що стала першим подібним іспитом міцності Російської імперії, використовувалися нові види озброєння, тактика та стратегія. Російська імператорська армія, хоча і переважала за чисельністю японську, виявилася через ряд як об’єктивних, так і суб’єктивних обставин слабкішою. У результаті суцільних поразок загострилася внутрішня криза в державі та суспільстві, яка вибухнула революцією 1905–1907 років.

Під час обговорення були порушені теми, що торкалися безпосередньо учасників тієї війни, передусім тих, хто походив з Чернігівщини. Микола Петрович Ліневич – генерал від інфантерії, командувач російською армією на Далекому Сході. Саме йому довелося у важких умовах евакуювати армію, до-речі, він відмовився застосовувати військову силу до учасників революційних протестів 1905 року, за що був знятий з посади та перебував під слідством. Сергій Олександрович Рашевський – полковник, військовий інженер, учасник оборони Порт-Артура і помічник її керівника Р. Кондратенка, разом з яким загинув під час обстрілу фортеці. Він був автором щоденника періоду військових дій, що й по сьогодні залишається найціннішим джерелом перипетій оборони Порт-Артура. Григорій Кузьмич Остапенко – капітан, нагороджений за звитягу холодною зброєю, яка нині зберігається у музеї.

Окремою темою стало висвітлення подій російсько-японської війни у пам’ятках фалеристики.

Учасники круглого столу– науковці Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського та чернігівські краєзнавці зазначили, що і сьогодні щодо історії цієї далекої та забутої війни існує більше питань, аніж відповідей, залишаються білі плями та продовжують існувати міфи. Регіональний погляд на ці події хоча і не дасть відповіді на всі запитання, але принаймні дозволить подивитися на них інакше, згадати призабуті або взагалі невідомі імена героїв, які чесно виконували свій обов’язок на чужині.