Чергове поповнення бібліотеки Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського

Українська видавнича справа, яку з певною періодичністю оголошують похованою скоріше жива ніж мертва. Підтвердженням цього є низка видань, які нещодавно були передані бібліотеці Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського. З особливою приємністю ми зустріли добрих друзів музею – Видавництво “Темпора”, з якими співпрацюємо вже понад 10 років. За цей час було реалізовано декілька спільних проектів, а зібрання музею час від часу з’являються на сторінках видань.

         Серед нових надходжень:

Скоропадські. Родинний альбом. Кн. 1, Кн. 2 /Упорядники: Т. Осташко, Ю. Терещенко. – К., 2014.

Фотоальбом – це історія славетного українського козацько-старшинського роду. Поряд із унікальними фотографіями членів родини останнього гетьмана України Павла Скоропадського публікуються знімки осіб зі споріднених з ними родів Дурново, Кочубеїв, Олсуф’євих, Білосельських-Білозерських та інших. Тут є фото інтер’єрів міських помешкань та маєтків, які оповідають про життя аристократів кінця ХІХ – початку ХХ ст., а також фотознімки всіх членів родини, близьких та друзів. Серед останніх зустрічаються і представники роду Тарновських. Альбом містить приватні фото, що висвітлюють побут та звичаї родини Скоропадських, розкривають їхню громадську та політичну діяльність, дозволяють у всій повноті показати життєву історію кожного представника цієї знакової родини. У книзі, серед майже 1000 фотографій, вперше публікуються світлини з приватної колекції гетьманівни Олени Отт-Скоропадської. Всі фото містять підписи та коментарі.

Кульчицький Станіслав. Червоний виклик. Історія комунізму в Україні від його зародження до загибелі. – Книга 1–3. – К., 2013.

Книга професора С. Кульчицького досліджує витоки та постання комуністичної доктрини в Європі та Росії ХІХ ст., природу радянської влади в СРСР, а також соціально-економічні й суспільно-політичні процеси в Україні у ХХ ст. Автор встановлює зовнішні та внутрішні причини трансформації демократичної революції в комуністичну, аналізує природу національної радянської держави, вивчає здобутки й провали першого комуністичного штурму, замаскованого більшовиками під концепт “воєнного комунізму”. Центральне місце в книзі відведене другому комуністичному штурму 1929–1938 рр., який призвів до кардинальних зрушень у соціальній структурі та економічному базисі українського суспільства й супроводжувався жахливими репресіями, спрямованими на придушення національно-визвольного руху й опору комуністичним перетворенням. На думку автора, перетворення зупинилися на півдорозі, проте, утіленого вистачило, щоб поставити Україну поза рамками світового цивілізаційного процесу. Після розпаду СРСР Україна отримала другий у ХХ ст. шанс на здобуття реальної незалежності. Однак питання про те, як розпорядитися цим шансом, залишається актуальним і дотепер.

Ярослав Тинченко. Війська Ясновельможного Пана Гетьмана. Армія Української Держави, травень–грудень 1918 року. – К., 2014. Серія “Militaria Ukrainica”.

У військовій галузі – організації українських збройних сил, гетьман П. Скоропадський користався наробками та здобутками свого попередника – військового міністра Центральної Ради О. Жуковського. Характерною відмінністю від того періоду стали, хіба що, зовнішні ознаки – уніформа, у царині якої за часів гетьмана було здійснено чималі зрушення. “Барвисті” сердюки та конвойці Павла Скоропадського, характерні “гетьманські” погони того часу, назавжди ввійшли до вітчизняної військової історії. Книга містить чимало фото та художні реконструкції, виконані Б. Піргачем.

Ярослав Тинченко. Під зіркою Давида. Єврейські національні формування в Україні в 1917–1920 роках. – К., 2014.Серія “Militaria Ukrainica”.

Книга присвячена юнакам-євреям, які прагнули створення власної держави. У 1917 році переважна більшість єврейського населення колишньої Російської імперії брала активну участь у революційних подіях. Значна частина вступила до лав червоної гвардії, незначна, переважно – з Півдня та Заходу України, скористалась можливістю переселення до Палестини. А іще були й ті, хто пліч-о-пліч співпрацювали з діячами молодої української республіки. У складі УНР планувалося створення національно-персональної єврейської автономії, функціонувало міністерство єврейських справ і навіть були сформовані збройні загони сіоністського спрямування. Чимало їхніх бійців загинули у боротьбі за свої ідеали. Ті хто вижили, у листопаді 1919 року скористалися можливістю, та відплили на пароплаві “Руслан” з Одеси до Палестини. Фактично з пасажирів цього пароплаву і почалася історія державотворення Ізраїлю. Видання містить списки старшин та військових урядовців єврейського походження, які служили в Галицькій армії у 1918–1919 роках, фотоілюстрації та реконструкції, виконані художником Б. Піргачем.

Висловлюємо щиру вдячність видавництву “Темпора” та його директору Юлії Володимирівні Олійник за подаровані видання та подвижництво у справі формування патріотичної української книги.