Виставка “Тарасове Слово”

Тарас Шевченко для українців – це пророк, слово якого – написане, мовлене, намальоване – було і залишається духовним орієнтиром. У національній свідомості він не виступає окремо як письменник, як художник, як уособлення дум і сподівань народу. Шевченко – єдиний, цілісний у всіх своїх іпостасях. Осягнути його велич – завдання шевченківських музеїв.

IMG_7868

На виставці, створеній Чернігівським історичним музеєм імені В.В.Тарновського і Державним архівом Чернігівської області, її автори намагалися штрихами торкнутися Тарасового Слова, показати наполегливу працю по його донесенню до народу, згадати про дослідження і популяризацію спадщини національного генія.

Архівна частина. Державний архів Чернігівської області представив на загальний огляд оригінал листа Т. Шевченка на адресу чернігівського губернатора щодо видання серії офортів “Живописная Украина” і квиток на передплату видання, а також цікаві матеріали про увічнення пам’яті Кобзаря. Серед них протоколи музейної комісії про підготовку до відзначення у Чернігові 100-річчя від дня народження Шевченка, інформація про шевченківські роковини у Новоборовицькій школі в 1921 р. тощо. Особливу зацікавленість викликало рішення Чернігівської ради, прийняте у березні 1944 р. – через півроку після визволення міста, про виділення 3000 рублів Чернігівському історичному музею на створення виставки, присвяченої 130-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка.

Музейна частина. У першому розділі представлені твори Кобзаря, які ілюструють його багатоплановість і вплив на тогочасне суспільство: репринти першого видання “Кобзаря” 1840 р., щоденника, “Букваря южнорусского”, альбому малюнків 1845 р., в якому знайшли своє місце і краєвиди Чернігівщини. Що Шевченко не був лише “мужицьким” поетом свідчить переписаний латиницею і прикрашений малюнками “Кобзарь”, укладений Яковом де Бальменом (уродженцем Линовиці) та Михайлом Башиловим.

IMG_7869Видання творів Т.Г. Шевченка, у першу чергу, поезій не припинялося і після його смерті. У 1876 р. видання “Кобзаря” з додатком спогадів Тургєнєва та Полонського здійснило у Празі подружжя Софія та Олександр Русови. У 1886 р. вийшло прекрасно ілюстроване О. Сластьоном видання “Гайдамаків” у перекладі російською М. Гербеля – вихованця Ніжинського ліцею. Шевченкові твори українською і польською мовами друкувалися у Львові, у тому числі й зусиллями Наукового товариства імені Шевченка. Перше повне видання ”Кобзаря” в Російській імперії здійснене у 1907 р. Його редактор Василь Доманицький приїздив до Чернігова для звірення текстів з автографами, що зберігалися у Музеї українських старожитностей В. Тарновського. Попри всілякі заборони до 100-річчя від дня народження Т. Шевченка проводилися не лише вечори, вистави, урочисті збори, але й друкувалися твори (на виставці представлені “Кобзарі”, видрукувані у Петербурзі та Катеринославі). У 1939 р. до 125-річчя від дня народження Тараса Григоровича видали альбом – набір фотолистівок з малярськими творами Шевченка, фотографіями, текстовим матеріалом. За радянських часів і в незалежній Україні твори Шевченка видаються значними накладами, тож представлені наразі лише унікальне видання 2007 р., здійснене накладом 50 примірників,  яке музей отримав у дарунок від Л. Кучми, та по одному тому з повних видань літературної і малярської спадщини митця.

Надзвичайно вагомий, і до сьогодні ще гідно не поцінований внесок у збирання і популяризацію духовної спадщини Шевченка зробив Василь Тарновський. Він зібрав найбільшу і найкращу Шевченкіану, яку разом із колекцією українських старожитностей заповів Чернігову. На виставці експонується світлина з шевченківською експозицією початку ХХ ст., каталог книг Музею українських старожитностей, укладений Борисом і Марією Грінченками, де серед шевченкових видань можна побачити і згаданих вже “Гайдамаків” 1886 р. Поряд – каталог виставки, створеної в Чернігівському державному музеї в 1930 р. На жаль, у 1933 р. Шевченкіана була вилучена з Чернігова і нині переважна її частина зберігається в Києві. А те, що шевченківська тематика  як і раніше посідає гідне місце в діяльності Чернігівського історичного музею свідчить виданий наприкінці 2012 р. зініційований і підготовлений його співробітниками путівник “Шляхами Тараса Шевченка”. Ідея чернігівських музейників знайшла підтримку, і тепер готуються подібні видання по інших областях України.

IMG_7878Ще одна тема, яку хотілося позначити на виставці – наукові дослідження в царині шевченкознавства. Одну з перших ґрунтовних біографій Шевченка уклав уродженець с. Переходіівка Ніжинського району, один із засновників Наукового товариства імені Шевченка Олександр Кониський. Серед лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка уродженець Ніжина мовознавець, професор Василь Ващенко – відповідальний редактор “Словника мови Шевченка”; щорсівець письменник Леонід Большаков – палкий пропагандист Шевченка в Оренбурзькому краї ( на виставці представлена його праця “Їхав поет на заслання”); народний художник України Анатолій Гайдамака – автор кількох експозицій музеїв Шевченка. Книга Сергія Гальченка, заступника директора Інституту літератури НАН України “Повернені шевченківські раритети” розповідає й про документи зібрання Василя Тарновського, які у роки воєнного лихоліття опинись за кордоном. Перший том “Шевченківської енциклопедії”, у написанні статей для якої беруть участь і співробітники музею імені В. Тарновського, є свідченням реалізації загальнодержавних заходів, приурочених до 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

Виставка експонувалася в приміщенні обласної державної адміністрації під час Спільного засідання Громадської гуманітарної ради при голові облдержадміністрації та Організаційного комітету з підготовки та відзначення в області 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка.

Тарас Шевченко для українців – це пророк, слово якого – написане, мовлене, намальоване – було і залишається духовним орієнтиром. У національній свідомості він не виступає окремо як письменник, як художник, як уособлення дум і сподівань народу. Шевченко – єдиний, цілісний у всіх своїх іпостасях. Осягнути його велич – завдання шевченківських музеїв.

IMG_7868

На виставці, створеній Чернігівським історичним музеєм імені В.В.Тарновського і Державним архівом Чернігівської області, її автори намагалися штрихами торкнутися Тарасового Слова, показати наполегливу працю по його донесенню до народу, згадати про дослідження і популяризацію спадщини національного генія.

Архівна частина. Державний архів Чернігівської області представив на загальний огляд оригінал листа Т. Шевченка на адресу чернігівського губернатора щодо видання серії офортів “Живописная Украина” і квиток на передплату видання, а також цікаві матеріали про увічнення пам’яті Кобзаря. Серед них протоколи музейної комісії про підготовку до відзначення у Чернігові 100-річчя від дня народження Шевченка, інформація про шевченківські роковини у Новоборовицькій школі в 1921 р. тощо. Особливу зацікавленість викликало рішення Чернігівської ради, прийняте у березні 1944 р. – через півроку після визволення міста, про виділення 3000 рублів Чернігівському історичному музею на створення виставки, присвяченої 130-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка.

Музейна частина. У першому розділі представлені твори Кобзаря, які ілюструють його багатоплановість і вплив на тогочасне суспільство: репринти першого видання “Кобзаря” 1840 р., щоденника, “Букваря южнорусского”, альбому малюнків 1854 р., в якому знайшли своє місце і краєвиди Чернігівщини. Що Шевченко не був лише “мужицьким” поетом свідчить переписаний латиницею і прикрашений малюнками “Кобзарь”, укладений Яковом де Бальменом (уродженцем Линовиці) та Михайлом Башиловим.

IMG_7869Видання творів Т.Г. Шевченка, у першу чергу, поезій не припинялося і після його смерті. У 1876 р. видання “Кобзаря” з додатком спогадів Тургєнєва та Полонського здійснило у Празі подружжя Софія та Олександр Русови. У 1886 р. вийшло прекрасно ілюстроване О. Сластьоном видання “Гайдамаків” у перекладі російською М. Гербеля – вихованця Ніжинського ліцею. Шевченкові твори українською і польською мовами друкувалися у Львові, у тому числі й зусиллями Наукового товариства імені Шевченка. Перше повне видання ”Кобзаря” в Російській імперії здійснене у 1907 р. Його редактор Василь Доманицький приїздив до Чернігова для звірення текстів з автографами, що зберігалися у Музеї українських старожитностей В. Тарновського. Попри всілякі заборони до 100-річчя від дня народження Т. Шевченка проводилися не лише вечори, вистави, урочисті збори, але й друкувалися твори (на виставці представлені “Кобзарі”, видрукувані у Петербурзі та Катеринославі). У 1939 р. до 125-річчя від дня народження Тараса Григоровича видали альбом – набір фотолистівок з малярськими творами Шевченка, фотографіями, текстовим матеріалом. За радянських часів і в незалежній Україні твори Шевченка видаються значними накладами, тож представлені наразі лише унікальне видання 2007 р., здійснене накладом 50 примірників,  яке музей отримав у дарунок від Л. Кучми, та по одному тому з повних видань літературної і малярської спадщини митця.

Надзвичайно вагомий, і до сьогодні ще гідно не поцінований внесок у збирання і популяризацію духовної спадщини Шевченка зробив Василь Тарновський. Він зібрав найбільшу і найкращу Шевченкіану, яку разом із колекцією українських старожитностей заповів Чернігову. На виставці експонується світлина з шевченківською експозицією початку ХХ ст., каталог книг Музею українських старожитностей, укладений Борисом і Марією Грінченками, де серед шевченкових видань можна побачити і згаданих вже “Гайдамаків” 1886 р. Поряд – каталог виставки, створеної в Чернігівському державному музеї в 1930 р. На жаль, у 1933 р. Шевченкіана була вилучена з Чернігова і нині переважна її частина зберігається в Києві. А те, що шевченківська тематика  як і раніше посідає гідне місце в діяльності Чернігівського історичного музею свідчить виданий наприкінці 2012 р. зініційований і підготовлений його співробітниками путівник “Шляхами Тараса Шевченка”. Ідея чернігівських музейників знайшла підтримку, і тепер готуються подібні видання по інших областях України.

IMG_7878Ще одна тема, яку хотілося позначити на виставці – наукові дослідження в царині шевченкознавства. Одну з перших ґрунтовних біографій Шевченка уклав уродженець с. Переходіівка Ніжинського району, один із засновників Наукового товариства імені Шевченка Олександр Кониський. Серед лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка уродженець Ніжина мовознавець, професор Василь Ващенко – відповідальний редактор “Словника мови Шевченка”; щорсівець письменник Леонід Большаков – палкий пропагандист Шевченка в Оренбурзькому краї ( на виставці представлена його праця “Їхав поет на заслання”); народний художник України Анатолій Гайдамака – автор кількох експозицій музеїв Шевченка. Книга Сергія Гальченка, заступника директора Інституту літератури НАН України “Повернені шевченківські раритети” розповідає й про документи зібрання Василя Тарновського, які у роки воєнного лихоліття опинись за кордоном. Перший том “Шевченківської енциклопедії”, у написанні статей для якої беруть участь і співробітники музею імені В. Тарновського, є свідченням реалізації загальнодержавних заходів, приурочених до 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

Виставка експонувалася в приміщенні обласної державної адміністрації під час Спільного засідання Громадської гуманітарної ради при голові облдержадміністрації та Організаційного комітету з підготовки та відзначення в області 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка.

Тарас Шевченко для українців – це пророк, слово якого – написане, мовлене, намальоване – було і залишається духовним орієнтиром. У національній свідомості він не виступає окремо як письменник, як художник, як уособлення дум і сподівань народу. Шевченко – єдиний, цілісний у всіх своїх іпостасях. Осягнути його велич – завдання шевченківських музеїв.

IMG_7868

На виставці, створеній Чернігівським історичним музеєм імені В.В.Тарновського і Державним архівом Чернігівської області, її автори намагалися штрихами торкнутися Тарасового Слова, показати наполегливу працю по його донесенню до народу, згадати про дослідження і популяризацію спадщини національного генія.

Архівна частина. Державний архів Чернігівської області представив на загальний огляд оригінал листа Т. Шевченка на адресу чернігівського губернатора щодо видання серії офортів “Живописная Украина” і квиток на передплату видання, а також цікаві матеріали про увічнення пам’яті Кобзаря. Серед них протоколи музейної комісії про підготовку до відзначення у Чернігові 100-річчя від дня народження Шевченка, інформація про шевченківські роковини у Новоборовицькій школі в 1921 р. тощо. Особливу зацікавленість викликало рішення Чернігівської ради, прийняте у березні 1944 р. – через півроку після визволення міста, про виділення 3000 рублів Чернігівському історичному музею на створення виставки, присвяченої 130-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка.

Музейна частина. У першому розділі представлені твори Кобзаря, які ілюструють його багатоплановість і вплив на тогочасне суспільство: репринти першого видання “Кобзаря” 1840 р., щоденника, “Букваря южнорусского”, альбому малюнків 1854 р., в якому знайшли своє місце і краєвиди Чернігівщини. Що Шевченко не був лише “мужицьким” поетом свідчить переписаний латиницею і прикрашений малюнками “Кобзарь”, укладений Яковом де Бальменом (уродженцем Линовиці) та Михайлом Башиловим.

IMG_7869Видання творів Т.Г. Шевченка, у першу чергу, поезій не припинялося і після його смерті. У 1876 р. видання “Кобзаря” з додатком спогадів Тургєнєва та Полонського здійснило у Празі подружжя Софія та Олександр Русови. У 1886 р. вийшло прекрасно ілюстроване О. Сластьоном видання “Гайдамаків” у перекладі російською М. Гербеля – вихованця Ніжинського ліцею. Шевченкові твори українською і польською мовами друкувалися у Львові, у тому числі й зусиллями Наукового товариства імені Шевченка. Перше повне видання ”Кобзаря” в Російській імперії здійснене у 1907 р. Його редактор Василь Доманицький приїздив до Чернігова для звірення текстів з автографами, що зберігалися у Музеї українських старожитностей В. Тарновського. Попри всілякі заборони до 100-річчя від дня народження Т. Шевченка проводилися не лише вечори, вистави, урочисті збори, але й друкувалися твори (на виставці представлені “Кобзарі”, видрукувані у Петербурзі та Катеринославі). У 1939 р. до 125-річчя від дня народження Тараса Григоровича видали альбом – набір фотолистівок з малярськими творами Шевченка, фотографіями, текстовим матеріалом. За радянських часів і в незалежній Україні твори Шевченка видаються значними накладами, тож представлені наразі лише унікальне видання 2007 р., здійснене накладом 50 примірників,  яке музей отримав у дарунок від Л. Кучми, та по одному тому з повних видань літературної і малярської спадщини митця.

Надзвичайно вагомий, і до сьогодні ще гідно не поцінований внесок у збирання і популяризацію духовної спадщини Шевченка зробив Василь Тарновський. Він зібрав найбільшу і найкращу Шевченкіану, яку разом із колекцією українських старожитностей заповів Чернігову. На виставці експонується світлина з шевченківською експозицією початку ХХ ст., каталог книг Музею українських старожитностей, укладений Борисом і Марією Грінченками, де серед шевченкових видань можна побачити і згаданих вже “Гайдамаків” 1886 р. Поряд – каталог виставки, створеної в Чернігівському державному музеї в 1930 р. На жаль, у 1933 р. Шевченкіана була вилучена з Чернігова і нині переважна її частина зберігається в Києві. А те, що шевченківська тематика  як і раніше посідає гідне місце в діяльності Чернігівського історичного музею свідчить виданий наприкінці 2012 р. зініційований і підготовлений його співробітниками путівник “Шляхами Тараса Шевченка”. Ідея чернігівських музейників знайшла підтримку, і тепер готуються подібні видання по інших областях України.

IMG_7878Ще одна тема, яку хотілося позначити на виставці – наукові дослідження в царині шевченкознавства. Одну з перших ґрунтовних біографій Шевченка уклав уродженець с. Переходіівка Ніжинського району, один із засновників Наукового товариства імені Шевченка Олександр Кониський. Серед лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка уродженець Ніжина мовознавець, професор Василь Ващенко – відповідальний редактор “Словника мови Шевченка”; щорсівець письменник Леонід Большаков – палкий пропагандист Шевченка в Оренбурзькому краї ( на виставці представлена його праця “Їхав поет на заслання”); народний художник України Анатолій Гайдамака – автор кількох експозицій музеїв Шевченка. Книга Сергія Гальченка, заступника директора Інституту літератури НАН України “Повернені шевченківські раритети” розповідає й про документи зібрання Василя Тарновського, які у роки воєнного лихоліття опинись за кордоном. Перший том “Шевченківської енциклопедії”, у написанні статей для якої беруть участь і співробітники музею імені В. Тарновського, є свідченням реалізації загальнодержавних заходів, приурочених до 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

Виставка експонувалася в приміщенні обласної державної адміністрації під час Спільного засідання Громадської гуманітарної ради при голові облдержадміністрації та Організаційного комітету з підготовки та відзначення в області 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.