В історичному музеї відбулася презентація нових археологічних досліджень Спаського собору

P134054020 травня у Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського відбулася чергова зустріч – з доцентом кафедри історії та археології України Інституту історії, етнології та правознавства Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка Оленою Євгенівною Черненко. Більше двадцяти років вона пропрацювала науковим співробітником – зберігачем археологічної колекції музею. У 2004 році захистила дисертацію на ступінь кандидата історичних наук, на основі якої була написана монографія «Археологічна колекція Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського (1896–1948 рр.)», опублікована у дев’ятому випуску музейного збірника наукових праць «Скарбниця української культури».

Багато років знана дослідниця проводить археологічні розкопки на території Чернігівщини. Тема її виступу на зустрічі була пов’язана з архітектурно-археологічними дослідженнями у 2012 – 2013 роках Спасо-Преображенського собору та його втрачених прибудов. За висновками О.Є Черненко, споруда храму відзначається своєрідною архітектурною технікою, будували його не представники столичної візантійської архітектурної школи, а зодчі з кавказького регіону. Ймовірніше за все, засновник Спасу, чернігівський князь Мстислав Володимирович, який також був правителем Тьмутаракані, запросив їх з Аланії чи Абхазії.

З’ясовано, що для зведення храму широко використовували будівельний камінь – пісковик із Новгорода-Сіверського.

Матеріали розкопок дозволили впевнено спростувати поширену в Чернігові легенду про існування у Спаському соборі підземного поверху, яка  виникла на підставі згадок про три великі склепи ХVІІ – початку ХVІІІ ст., споруджені під підлогою храму.

Досліджені під керівництвом О.Є. Черненко прибудови собору в ХІ – на початку ХІІ ст. слугували усипальнею представників Чернігівських князівських династій. Нажаль, у часи занепаду міста після монгольської навали ці гробниці були зруйновані та знищені.

Результати, отримані під час досліджень найдавнішої архітектурної пам’ятки нашого міста, викликали жвавий інтерес присутніх на зустрічі, а в процесі обговорення виникли навіть нові версії щодо знахідок. До речі, найцікавіші з них представлені на виставці «Нові археологічні дослідження Чернігівщини», а вся колекція тепер зберігається у музейному зібранні.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.