Головні миттєвості 2013 року

У 2013 році музеєм проведено чимало заходів: виставок, презентацій, інтерактивів, музейних зустрічей тощо. Значно зміцнів науковий потенціал колективу. А головне – ми прожили цей рік так, що нам не соромно, нам є чим пишатися.

Основні миттєвості року 2013:

Січень

Виставка “Чернігівщина та чернігівці у боротьбі за Волю України” в Меморіальному комплексі “Пам’яті Героїв Крут”. Музейну експозицію оглянули сотні учасників заходу з ушанування па’мяті Героїв, які прибули на знамениту станцію з Києва, Вінничини, Київщини, Сумщини та різних куточків Чернігівської області. Для всіх відвідувачів співробітники музею провели екскурсії, під час яких ознайомили не тільки із перебігом бою 29 січня 1918 року, а й зі славними сторінками української історії та внеском землі Чернігівської у державотворення.

Лютий

Виставка “Українські старожитності Василя Тарновського”, присвячена 175-річчю від дня народження українського громадського і культурного діяча, демонструвалася під час щорічних зборів Товариства “Чернігівське земляцтво” у Києві 1 лютого. Декілька тисяч земляків, серед яких – Л. Кучма, І. Плющ, керівництво області, народні депутати України, мали змогу побачити: зразки зброї і клейноди, столове срібло, яким так славилася колекція, культові та побутові речі, у тому числі – меморії. Родзинкою експозиції стала авторська модель пам’ятника  Богданові Хмельницькому скульптора М. Микешина, що мав постати на Софійському майдані, яку В.В. Тарновський придбав у виставкового комітету за 900 рублів сріблом.

Березень

5 березня відбулася презентація нового видання – путівника “Шляхами Тараса Шевченка. Чернігівщина”. Він підготовлений авторським колективом музею і київським видавництвом “Богдана”. Видання здійснене у рамках підготовки до 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка. Ідея Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського знайшла підтримку, і чернігівський путівник започаткував всеукраїнську серію “Шляхами Тараса Шевченка”.

Квітень

1 квітня з нагоди 175-річчя від дня народження Василя Васильовича Тарновського відбулася Міжнародна наукова конференція “Колекціонування українських старожитностей як складова частина українського національного руху і національного відродження ХІХ – початку ХХ століть”, в якій взяли участь понад 50 науковців з Дніпропетровська, Ізмаїла, Канева, Качанівки, Києва, Кривого Рога, Львова, Одеси, Полтави, Прилук, Рівного, Сум, Чернігова, Чигирина, Ялти, Великої Британії. Цього ж дня були відкриті виставки “Жертволюбна на національні справи людина…” та “Автографи В.В. Тарновського-молодшого в документах Державного архіву Чернігівської області”. Всі учасники мали можливість побувати в Качанівці – маєтку Тарновських.

Травень

18 травня музей долучився до Міжнародної “Ночі у музеї”. Для учасників дійства музей підготував різноманітну й цікаву програму, яка включала виставки та лотерею, старовинні бальні та сучасні танці, концерти й презентації, фільми та інтерактиви, дитячі майданчики, морозиво та каву. А головне – гарний святковий настрій. Всі музеї, що входять до складу Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського організували свої заходи та зуміли привернути увагу понад 3000 дорослих та дітей.

Червень

Співробітники музею 15–16 червня в рамках проекту “Мандруючий музей” червня побував на Полтавщині. Нас гостинно приймали колеги – колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Ф.Г. Кричевського. Впродовж двох днів ми ознайомилися з краєзнавчим музеєм, Музеєм-садибою Івана Котляревського, Історико-культурним заповідником “Поле Полтавської битви”, Національним музеєм українського гончарства в Опішному та його об’єктами, Національним музеєм-заповідником М.В. Гоголя.

Липень

Розпочалася активна фаза археологічного сезону в області, де музей виступає замовником трьох археологічних експедицій: Виповзівська – досліджує комплекс ІХ–Х століть у Козелецькому районі; експедиція на території Єлецького Свято-Успенського монастиря в Чернігові – дослідження фундаменти Петропавлівської церкви; експедиція на Чернігівському дитинці – у Спаському соборі вивчалися фундаменти прибудов до храму.

Серпень

20 серпня з нагоди Дня незалежності України відбулися “Музейні зустрічі” “За покликом серця і душі. Благодійники музею”. На тлі виставки нових надходжень учасники свята зустрілися із друзями музею, які сприяють поповненню його колекцій. Приємно відзначити, що коло друзів зростає.

Вересень

19 вересня в Музейно-меморіальному комплексі партизанської слави “Лісоград” відбулося свято з нагоди Дня партизанської слави. Цього дня в селі Єліне Щорського району зібралися колишні партизани та ветерани війни, які прибули з різних куточків Чернігівської та Миколаївської областей, Москви. На братській могилі поблизу музею була встановлена та урочисто відкрита дошка з прізвищами дванадцяти похованих в ній партизанів. В меморіальній частині комплексу – “Лісограді” відбулися традиційні виставки з історії партизанського руху на Чернігівщині, “Зарниця” для дітей, концертна програма та партизанська каша.

Жовтень

24 жовтня відбулася Третя наукова конференція “Чернігівщина і чернігівці часів Української революції 1917–1921 років” за участі науковців, музейних співробітників і краєзнавців Чернігова, Києва, Путивля, Ніжина, Шостки, Щорса. Неформальне спілкування і дружня атмосфера, що панували на конференції, дали позитивні наслідки для вирішення наукових проблем. Сприяла цьому й виставка “Участь чернігівців у розбудові армії УНР”.

Листопад

26 листопада Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського відзначив свій День народження. Нам виповнилося 117 років! Іменинники презентували книгу “Ройська сотня. Історія створення, населені пункти, сотенна старшина” та буклет “Музейно-меморіальний комплекс партизанської слави “Лісоград”, а також відкрили виставки “Антоній Печерський в українському гаптуванні” та “Маленькі дрібнички дворянського світу. Чоловіки”.

Грудень

3 грудня в Інституті археології НАН України відбувся захист дисертації “Неоліт Північно-Східної України”. Здобувач – науковий співробітник Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського Євгеній Володимирович Ногін.

А 17 грудня у Чернігівському національному педагогічному університеті імені Т. Г. Шевченка відбувся захист дисертації наукового співробітника Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського Миколи Володимировича Гороха на тему “Створення та функціонування системи Торгсину на Чернігівщині (1932–1936 рр.)”.