До 280-річчя Опанаса Шафонського

У грудні 2020 року виповнюється 280 років від дня народження нашого земляка, епідеміолога, юриста, історика й етнографа, державного діяча, видатного інтелектуаліста європейського рівня, основоположника краєзнавчих досліджень Чернігівщини – Опанаса Филимоновича Шафонського (1840–1811).

Він народився у родині сосницького сотника Филимона Шатиловського (з 1751 р. Шафонський) 13 грудня 1740 р. Початкову освіту отримав вдома під керівництвом приватного учителя-німця. Саме той першим помітив його надзвичайні інтелектуальні здібності і рекомендував батьку відправити сина на навчання до славетного німецького міста Галле, де О. Шафонський з великим успіхом здобув свою першу вищу освіту на юридичному факультеті місцевого університету, закінчивши його зі ступенем доктора права. Однак спрага до знань молодого вченого була ще невгамована, а тому він продовжив своє навчання у Лейденському університеті, здобувши ступінь доктора філософії, та Страсбурзькому – відомому своїм медичним факультетом, отримавши там чергову вищу освіту 1763 року повернувся додому і розпочав медичну практику.

Друга половина XVIII ст. в Російській імперії, в тому числі й на українських землях, відзначилася перманентними епідеміями чуми-моровиці. У 1769 р. ширилася чергова епідемія. В цей час О. Шафонський займав посаду головного лікаря Московського генерального шпиталю, й уславився у боротьбі з «чорною смертю». До організації додаткових шпиталів у Москві та активного запровадження санітарних заходів долучився не тільки О. Шафонський, а й інші лікарі-українці, засновники вітчизняної епідеміології: Д. Самойлович (1744–1805) – наш земляк (народився в с. Янівка, зараз Іванівка поблизу Чернігова), К. Ягельський (1736–1774).

Після ліквідації епідемії Опанас Филимонович узагальнив весь свій досвід, й виклав основні способи та засоби боротьби з хворобою у ґрунтовній науковій праці «Описание моровой язвы, бывшей в столичном городе Москве с 1770 по 1772 год, с приложением всех для прекращения оной тогда установленных учреждений», яка була видана в Москві 1774 р. Вона започаткувала ряд по-справжньому наукових досліджень про чуму, а її переклади іноземними мовами неодноразово перевидавали за кордоном.

У віці сорока одного року він завершив медичну практику і постійно мешкав у Чернігові, де обіймав посади: радника кримінальної палати (з 1782 р.) та радника намісницького правління (з 1785 р.).

Про родинне життя Опанаса Шафонського нам відомо, що він взяв шлюб з Ганною Єнько – представницею відомого в Чернігові роду міщан, козаків та священиків, її батько – Михайло Єнько був бургомістром (1749–1774) і головою Чернігівського магістрату (1767). Нам також відомо, що у подружжя було двоє синів: Андрій та Григорій. Найбільшого кар’єрного зростання серед дітей нашого земляка досяг саме Андрій, який, подібно до батька, отримав чин дійсного статського радника (одного з найвищих рангів чиновництва) і став керівником канцелярії Московського Генерал-губернатора у 1818–1839 рр. Другий син вченого став колезьким радником (трохи нижчого рангу чиновництва ніж статський радник).

Саме на чернігівський період життя вченого припадає зміна його наукових зацікавлень, звернення до історії та етнографії України, статистики й археології Чернігівщини. Це пов’язане з тим, що у 1784 р. розпочалася робота з підготовки чергових топографічних описів намісництв Російської імперії, які, на відміну від попередніх, мали представити не тільки соціально-економічні відомості, але й історико-етнографічні (історія населених пунктів, побут та звичаї місцевих мешканців). О. Шафонського залучили до складання топографічного опису Чернігівського намісництва як знаного науковця та інтелектуаліста.

Результатом наполегливої аналітичної праці вченого стало фундаментальне дослідження «Черниговскаго Наместничества топографическое описание», яке було завершене у 1786 р. Зараз безцінний рукопис праці науковця зберігається в архівосховищах Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Опубліковано дослідження було, на жаль, вже після смерті вченого стараннями сина дослідника – Григорія Опанасовича та голови Київської археографічної комісії, відомого науковця й суспільного діяча, життя і діяльність якого була тісно пов’язана з Чернігівщиною – Михайла Судієнка (1803–1874) у 1851 р. Це видання давно вже стало бібліографічною рідкістю, яка входить до фондів наукової бібліотеки музею й використовується співробітниками для історичних досліджень нашого краю.

Праця О. Шафонського складається з двох нерівних за обсягом частин. Перша частина – своєрідний географічний, статистично-демографічний та історико-економічний нарис. Автор висвітлив історію України від «найдавніших часів» (в міфологічному біблійному вимірі) і до розподілу її на три намісництва у XVIIІ ст. Друга – містить топографічний опис Чернігівщини в якому детально описуються повіти і міста, статистичні відомості щодо них. Вчений детально описав герб Чернігова, написав історію появи печатки магістрату за польського володарювання. Подібним чином було описано герби та печатки інших міст та містечок Чернігівщини (Городні, Березного, Борзни, Ніжина, Прилук). Загалом автор дає багато різноманітних відомостей щодо життя Чернігівщини того періоду. Надзвичайно цікавими і важливими для сучасних людей є відомості історико-археологічного характеру. О. Шафонський перший представив основні версії походження назви нашого міста від міфічного князя Чорного або місцевого чорного лісу. Він локалізував та описав рештки земляних валів Чернігова, які не збереглись до наших часів. Дослідник надав відомості щодо двох великих курганів поблизу міста (один з них «Чорна могила»), охарактеризував Антонієві печери Іллінського монастиря станом на 1786 р. (пізніше зазнали змін та перебудови). Також науковець описав Єлецький і Троїцько-Іллінський монастирі, Спаський та Успенський собори.

Завдяки старанням і наполегливій праці нашого земляка маємо надзвичайно цінні відомості з історії та археології Чернігово-Сіверщини, а історичний доробок Опанаса Шафонського залишається для нас безцінним джерелом знань про минуле нашого краю.

27 березня 1811 р. Опанас Филимонович помер на сімдесят першому році життя і був похований в Чернігові на цвинтарі біля Воскресенської церкви. Після смерті вченого вдячні містяни одну із вулиць міста, вірогідно де він проживав, назвали його ім’ям, яке вона носила до перейменування радянською владою. На жаль, лише наприкінці XX ст. пам’ять нашого славетного земляка була ушанована першою конференцією присвяченою 250-тій річниці з дня його народження під назвою «Минуле Сосниці та її околиць», яка відбулася у Чернігові 1990 р. Тільки у 2016 р. стараннями Сосницького відділення Чернігівського земляцтва у місті Києві було створено пам’ятну дошку О. Шафонському на батьківщині науковця в Сосниці. В цей же рік завдяки здобуткам Революції Гідності у Чернігові було перейменовано понад 100 вулиць та провулків. Однією з перших було перейменовано колишню вулицю та провулок Паризької Комуни, які носять ім’я нашого видатного земляка. Так слава О. Шафонського стала увіковіченою у топоніміці нашого міста, нагадуючи про його здобутки і перемоги.

Науковий співробітник музею,

кандидат історичних наук Валентин Ребенок

Залишити відповідь