Зустріч у музеї

28 серпня 2014 року у Чернігові Олександр Зінченко, заступник директора Українського інституту національної пам’яті, відвідав Військово-історичний музей – філію Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського, де дав прес-конференцію для журналістів та провів зустріч із вчителями історії та викладачами вищих навчальних закладів обласного центру.

Зустріч розпочалася з хвилини мовчання за загиблими чернігівцями – захисниками України, яких в цей день поховали: Андрейченком Максимом Павловичем (Мена) та Луциком Миколою Григоровичем (село Тютюниця Корюківського району).

001Олександр Зінченко розповів журналістам, що після Революції гідності нова команда Українського інституту національної пам’яті формує та реалізує державну політику, спрямовану на збереження та відновлення національної пам’яті народу, подолання наслідків тоталітарного минулого та зміни суспільних відносин задля розвитку демократії, дотримання прав та свобод людини, громадянської толерантності та відновлення справедливості щодо жертв політичних репресій, геноциду та злочинів проти людяності. У час, коли безпека країни під загрозою, а людей штучно розділяють, спекулюючи історією, важливо говорити правду і не боятися свого минулого.

Він ознайомив із рішеннями та планами реформування Інституту як центрального органу центральної виконавчої влади з використанням успішного досвіду Польського інституту національної пам’яті, з врахуванням українських національних особливостей та інтересів. Важливо, щоб усі архіви комуністичної доби були передані від СБУ, МВС та інших установ Інституту національної пам’яті, де мають бути створені умови для їхнього дослідження. Актуальною складовою роботи стане науково-просвітницький напрямок, щоб суспільство знало історичні події, особливо гострі й травматичні і вміло виважено їх оцінювати. Отже, популяризація маловідомих сторінок української історії ХХ століття на документальних фактах без «купюр» є одним із головних завдань Інституту. Правда завжди переможе.

«Для подолання тоталітарного минулого Україні потрібний діалог між регіонами і поколіннями. Ключове слово діалог» наголосив Олександр Зінченко.

Український інститут національної пам’яті бере участь в формуванні та організації системної роботи щодо героїзації осіб, які віддали життя за Україну та вшануванні їх пам’яті, зауважив учасник зустрічі, Сергій Бутко, представник Інституту у Чернігівській області. Збирається інформація про загиблих та формується відповідний банк даних. У подальшому, на підставі розробленої Інститутом концепції, постануть експозиції у військових, історичних та краєзнавчих музеях. На сайті Чернігівської облдержадміністрації створена окрема сторінка «Герої не вмирають», яка інформує про наших земляків, що віддали своє життя, захищаючи Батьківщину від терористів та російських агресорів. Паралельно відповідну роботу ведуть Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського та чернігівські активісти, зокрема Олександр Ясенчук.

004Олександр Зінченко на зустрічі з істориками – вчителями шкіл та викладачами вищих навчальних закладів обласного центру ознайомив із планами підготовки Українським інститутом національної пам’яті разом із фаховими установами спеціальних науково-методичних та інформаційних матеріалів на допомогу вчителям історії з вивчення важливих як героїчних, так і трагічних історичних подій. Показав зразки таких видань, як це робиться у Польщі. Одним із важливих напрямів історичної освіти не тільки учнів і студентів, а також практично всього суспільства має стати створення популярного журналу з історії, документальних фільмів і передач.

Учасники зустрічі були одностайні в розумінні важливості історичної освіти як інструменту розвитку та зміцнення української нації. Історики гідно оцінили приклади органічного зв’язку історії та сучасності, які навів Зінченко: коли у Польщі наприкінці 1970-х років різко зросла популярність історичної постаті Юзефа Пілсудського, а в Україні 2008 року – Степана Бандери, то це був сигнал, що попереду треба чекати революції у цих країнах. Так і сталося.

Освітяни розповіли про проблеми викладання історії в школах через невідповідність величезного історичного матеріалу, який вимагається освоювати за навчальними програмами з кількістю навчальних годин курсів історії України та всесвітньої історії, їхньої неузгодженості як єдиного цілого. Науково-методичне забезпечення викладання історії також не відповідає сучасним вимогам. Вони сподіваються, що нове керівництво Міністерства освіти поступово розв’яже ці проблеми.

Після заходу представники Інституту та музею обговорили питання та перспективи співпраці.

На думку музейників важливим фактором унаочнення сучасної історичної думки про важливі історичні події ХХ століття є продовження практики створення Інститутом національної пам’яті разом із фаховими установами національних пересувних виставок. При цьому їхні матеріали можуть бути сформовані у вигляді планшетних композицій або, що значно здешевшує витрати, насамперед Інституту, як електронні версії. Практика показала дієвість поширення історичної правди саме в такий спосіб. При цьому підготовленим матеріалом можуть користуватися як вчителі, так і заклади культури – музеї, бібліотеки тощо. Ці виставки доповнюватимуться місцевим матеріалом і таким чином регіоналістика буде інкорпорована в загальноукраїнський контекст.

Представники музею звернули увагу на певну неповагу до земляків-воїнів, яка виражається, зокрема, у відсутності днів жалоби на загальнообласному рівні, при тому, що на Чернігівщині поховали вже 39 земляків.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.