Круглий стіл до 40-річчя Української Гельсінської групи

19 жовтня в Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського проведено круглий стіл до 40-річчя створення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод (Української гельсінської групи).

img_5981У заході взяли участь студенти Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства ім. О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка, історики, музейники, учасники визвольної боротьби 1988–1991 років Валерій Сарана, Василь Чепурний, Анатолій Шацький.

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Чернігівський історичний музей імені В.В.Тарновського, Навчально-науковий інститут історії, етнології та правознавства ім. О.М.Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка за сприяння Чернігівської облдержадміністрації.

Сергій ЛАЄВСЬКИЙ, модератор заходу, директор Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського, наголосив: «Сьогоднішнє зібрання на честь 40-річного ювілею визначної української правозахисної організації та її наступників, Української гельсінської спілки та Української республіканської партії, є важливим приводом не тільки згадати минуле, а також замислиться над питанням: «Чи все ми робимо зараз для того, щоб були захищені наші особисті права і свободи, суверенітет і територіальна цілісність України».

Володимир ГАВРИЛОВ, заступник директора Навчально-наукового Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського з навчальної роботи Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка, кандидат історичних наук, доцент, підкреслив: «Кинути виклик системі, тобто комуністичному тоталітарному режиму, діяти легально, знаючи, що тебе репресують – справжній подвиг правозахисників, українських патріотів».

Тамара ДЕМЧЕНКО, доцент кафедри історії України Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, кандидат історичних наук, розповіла про діяльність Української гельсінської групи і нагадала: «Її члени вистояли під надпотужним тиском комуністичного режиму і УГГ єдина, хто не заявив про самороспук. Ціна: всі були репресовані – пройшли через в’язниці, божевільні, з них четверо загинули, а п’ятьох позбавили громадянства, відправивши на Захід».

Сергій ГОРОБЕЦЬ, співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук, розповів про наступників УГГ – Українську гельсінську спілку (1989–1990 рр.) і Українську республіканську партію (1990–1992), які зробили вагомий внесок у відновленні Української держави та її демократичного розвитку з 24 серпня 1991 року: «Наш легендарний земляк з села Хрипівка Городнянського району Левко Лук’яненко – автор Акту проголошення незалежності України».

Сергій БУТКО, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області, окреслив роль і значення Української Гельсінської групи та її наступників у відновленні Української держави в 1991 році, наголосивши: «Її діячі, які безпосередньо діяли у всіх правозахисних, просвітницьких і громадсько-політичних організаціях, розповсюдили демократичному русі та суспільстві ідеї та знання, які його мобілізували і привели до перемоги».

img_5948Він познайомив в учасників із світлинами того часу, які наочно показали участь українських патріотів на Чернігівщині у боротьбі за незалежну, демократичну Україну.

Анатолій ШАЦЬКИЙ, член Української гельсінської спілки (1990 р.), член РУХу (1990–1992), член Української республіканської партії (1990–1992), депутат Чернігівської районної ради Чернігівської області 6-го скликання, зауважив: «Із 30 членів Чернігівської філії УГС живі тільки троє, а на захід за станом здоров’я зміг прийти тільки я».

Він представив учасникам заходу і передав Чернігівському історичному музею імені В.В.Тарновського документи: газету Української Гельсінської спілки «Неспокій» за лютий 1990 року, № 2; бланк заяви на вступ до Української гельсінської спілки Щітка Олександра Миколайовича з Ніжина з особистою рекомендацією Левка Лук’яненка від 18 листопада 1989 року та «Протокол установчих зборів організації Української республіканської партії», місто Чернігів, від 7 травня 1990 року. Справжнім раритетом є переданий диктофон, яким у 1989–1991 роках користувався під час заходів для запису виступів Левко Лук’яненко і члени чернігівських організацій УГС, РУХу, УРП.

Анатолій Олексійович привернув увагу учасників до такої і особливо в наш час актуальної проблеми: «Агентура комуністичної КГБ намагалася стравлювати представників різних народів, розпалювати міжнаціональну ворожнечу, наприклад українців і євреїв. УГС, РУХ, УРП, всі справжні українські патріоти жорстко боролися проти цього і перешкоджали провокаторам. В єдності наша сила».

Валерій САРАНА, голова Чернігівського РУХУ (1990–1992), поділився спогадами про обставини знайомства з Левком Лук’яненком і побажав організаторам й надалі організовувати таки зустрічі за участю учасників боротьби тих часів.

Олександр Майшев, член Національної спілки журналістів України

Залишити відповідь