Круглий стіл «Чернігівщина – край партизанський»

24 березня 2021 року у Військово-історичному музеї – філії Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського відбувся круглий стіл «Чернігівщина – край партизанський», який був присвячений історії радянського партизанського руху на території Чернігівського області під час Другої світової війни.

У роботі круглого столу брали участь: Український інститут національної пам’яті, (головний спеціаліст Сергій Бутко), Державний архів Чернігівської області (директор, кандидат наук з державного управління Раїса Воробей), Архівний підрозділ УСБУ в Чернігівській області (співробітник підрозділу Тетяна Гапієнко), Навчально-науковий інститут історії та соціогуманітарних дисциплін імені О.М. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» (завідувач кафедри, професор, кандидат історичних наук Андрій Острянко), Комунальний заклад «Чернігівській обласний пошуковий науково-редакційний центр» Чернігівської обласної ради (директор Олена Потапенко), Корюківський історичний музей (старший науковий співробітник Андрій Науменко), представники Чернігівського обласного історичного музею імені В.В. Тарновського – Михайло Жирохов (завідуючий філією «Військово-історичний музей») та Денис Дрозд (старший науковий співробітник філії «ММК партизанської слави «Лісоград»).

Зустріч науковців, фахівців, краєзнавців та музейників засвідчила, що протиріччя навколо радянського партизанського руху були закладені ще під час його становлення, оскільки він був організований владою, а не суспільством, як відповідь на дії окупанта. З урахуванням законодавчої бази України, партизанів слід вважати учасниками боротьби з нацизмом. Серед них були люди різного морального складу та переконань. Різні причини штовхали людей іти до лісу: прагнення боротися з окупантом, переховування від карателів, наближення червоної армії до Чернігівщини у 1943 році тощо. Керівники загонів та з’єднань часто-густо займалися «приписками», коли звітували про дії своїх підрозділів. Внаслідок чого, суперечки серед учасників партизанського руху на Чернігівщині почалися відразу ж після завершення Другої світової війни, що призводило до серйозних конфліктів, якими вимушено було займатися НКВС/КДБ. Піднімалося питання крайньої жорстокості командирів по відношенню до місцевого населення, оточенців, яких карали на смерть, інколи безпідставно, причому у дикий і жахливий спосіб.

Досліджувати маловідомі сторінки руху Опору дозволяють пошукові розкопки на місцях колишніх партизанських таборів, а також раніше засекречені архівно-слідчі справи архівних підрозділів регіональних управлінь СБУ та Галузевого державного архіву СБУ. Для всебічного і об’єктивного вивчення історії партизанського руху в Україні не варто спиратися тільки на радянські документи, а треба залучати якомога більший спектр джерел, передусім наукові дослідження та матеріали архівних установ Німеччини та Угорщини.

Учасники круглого столу не оминули увагою питання увічнення пам’яті про ці події. Чимало пам’ятників та меморіальних знаків перебувають у незадовільному стані, а таблички з іменами загиблих подекуди не відповідають дійсності.

Провели захід – Сергій Лаєвський (директор Чернігівського обласного історичного музею імені В.В. Тарновського) та Михайло Жирохов (завідувач музейної філії «Військово-історичний музей»).

Залишити відповідь