“Музейна зустріч” з О. Бондарем

19 грудня, у День святого Миколая, до Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського в рамках “Музейних зустрічей” вже вдруге завітав старший науковий співробітник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка Олександр Бондар. У цей святковий день, як своєрідний подарунок, дослідник презентував власну монографію “Чернігів: місто і фортеця у XIV–XVIII століттях” і ознайомив зі своєю новою розвідкою “Замки Речі Посполитої на Чернігово-Сіверщині у XVІ – першій половині XVII ст.”.

P1350496Про монографію мова з автором вже йшла під час “Зустрічі” у квітні цього року (книжка викликала великий інтерес і швидко розійшлася, тож сьогодні зацікавлені мали змогу придбати вже другий її наклад). Тому основна частина спілкування була присвячена замкам Речі Посполитої на Чернігово-Сіверщині.

Дослідник розповів, що злет будівництва замків на Чернігівщині припадає на XVІ–XVII ст. (у Західній Європі – воно спадає XVІ ст.). У цей час Чернігово-Сіверщина була розподілена між двома державами – Московією і Річчю Посполитою. Науковець виокремив кілька етапів будівництва замків на території Сіверщини у цей час, зокрема відбувався процес відбудови старих замків, будувалися нові фортеці, укріплювалися монастирі. Цікаво, що на території Московії усі замки були державними, а їхнє будівництво мало регламентуватися, у Речі ж Посполитій переважна більшість фортець перебувала у приватній власності. Більшість замків на Чернігівщині з’явилася саме за польських часів, розташовувалися вони на основних шляхах сполучення через кожні 15–20 км. Фортеці були невеликими за розмірами, мали, як правило, одну башту, земляні і дерев’яні укріплення, рови навколо. О. Бондар дав характеристику понад десяти замків XVII ст. і розповів, які шляхетські родини ними володіли та розбудовували, наголосив на тому, що часто, невеликі твердині не мали житлових приміщень, і оборонялися нечисленними загонами. Окремі фортеці підсилювалися похідними таборами під час військових дій. Автор дійшов висновку, що стратегія побудови малих фортець на польських землях цілковито виправдала себе. Посилювали вплив, дозволяли впевненіше орієнтуватися у матеріалі розроблені автором схеми і плани, дані аерофотозйомки.

P1350495На зустріч завітали викладачі і студенти Інституту історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, наукові співробітники музеїв міста, краєзнавці. Цікава і малознана для більшості тема викликала жваву дискусію учасників зібрання з автором.

Щиро дякуємо Олександру Бондару за інформаційну і емоційно насичену розповідь. Чекаємо на наступну монографію автора!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.