13 Червня, 2021

Choim

Чернігівський історичний музей ім. В.В. Тарновського

Стародруки-ювіляри. 300 років «Граматиці» Мелетія Смотрицького

В колекції Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського зберігається навчальний посібник XVIII ст. – «Граматика» Мелетія Смотрицькго (Інв. № Ал-440) видана в 1721 році.

Мелетій Смотрицький – письменник-полеміст, церковний і громадський діяч, син православного письменника Герасима Смотрицького, першого ректора Острозької академії, який активно займався підготовкою видання Острозької Біблії.

«Грамматікн Славенския правилноє Сvнтаґма»[1] Мелетія Смотрицького вперше вийшла у світ в 1619 році в м. Єв’є[2] біля Вільна (дане видання експонується в 3-му залі постійної історичної експозиції музею). Підручник був складений на основі тексту Острозької  Біблії. До того часу книгописці писали без визначених сталих граматичних правил, крім того в книгах зустрічалось чимало ненавмисних помилок, тому вони не могли стати основою для впровадження норм правопису та їх утвердження. Для підготовки ж і видання Біблії були залучені літератори, перекладачі та редактори, які виконали величезну філологічну роботу, здійснивши порівняльний аналіз, переклад і редакцію різноманітних священних текстів на різних мовах.

«Граматика» мала великий вплив на розвиток мовознавства у всіх слов’янських народів, вона значно розширила слов’янську мовознавчу термінологію. Багато з правил вказаних у підручнику чинні й по сьогодні. Так, наприклад, Мелетій Смотрицький ввів в обіг літеру «ґ» для позначення дзвінкого приголосного, уживання великої літери, дав правила використання знака переносу, розділових знаків, представив систему відмінків та інше. Книга складається з чотирьох розділів: орфографія, етимологія, синтаксис, просодія[3].

 «Граматика» витримала чимало перевидань, залишаючись протягом тривалого часу основним підручником з церковнослов’янської мови.

Видання 1721 року з колекції стародруків Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського відрізняється за форматом від книги 1619 року, воно дещо менше за розміром. Підручник був підготовлений до друку директором московського Друкарського подвір’я Федором Полікарповим-Орловим та містить його передмову, в якій він вказує на причини видання «Граматики». По-перше, це потреба в підручниках для шкіл, також він говорить про необхідність перекладачам володіти граматичними основами для правильного розуміння текстів, особливо церковних. Граматику він називає «всехъ наукъ основаніємъ». Крім основного тексту Мелетія Смотрицького Ф. Полікарпов помістив в підручник спеціальний розділ під назвою «Чинъ Тєхнологіи», що містить граматичний розбір тексту молитви «Отче наш».

«Граматика» прикрашена заставками та кінцівками. В книзі зберігся запис з інформацією про її минуле місцезнаходження: «З библиотеки Катедры Епископской Черниговской».

На аркуші 4 запис: «Іоанн Тихоноф».

В кінці  книги знаходиться неінформативний, проте не менш цікавий запис «Спробовати пера». Подібні «знахідки» в старих книгах не є рідкістю, адже перед тим як написати щось важливе на сторінках, людина хотіла перевірити якість пера, наскільки добре воно заточене, оскільки важливо було зробити правильну щілину на його кінчику для витікання чорнила.

Книга в шкіряній оправі XVIII ст. Раніше зберігалась в бібліотеці Чернігівської духовної семінарії, про що свідчить печатка останньої з інвентарним номером. Під час Другої світової війни разом з іншими експонатами перебувала у евакуації в м. Уфа.

Науковий співробітник музею,

кандидат богослов’я Мирослав Май-Борода

 

[1] Синта́гма – з грецької Συντάγματο – разом побудоване, з’єднане.

[2] Сучасне місто Вієвіс, Литва.

[3] Просодія – розділ віршознавства, сукупність правил віршування.