Чернігів: круглий стіл “80-ті роковини Голодомору 1932–1933 років в Україні: пам’ять народу не убієнна”

21 листопада 2013 року в Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського проведено круглий стіл “80-ті роковини Голодомору 1932–1933 років в Україні: пам’ять народу не убієнна”. Символічно, що учасники заходу зібралися в експозиції, де є розділ про Голодомор 1932–1933 років та репресії 1937–1938 років на Чернігівщині. Організатори круглого столу: Чернігівська облдержадміністрація, Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського, Український інститут національної пам’яті.

Ігор Слезко, заступник начальника управління Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації, поінформував про заходи до Дня пам’яті жертв голодоморів та у зв’язку з 80-ми роковинами Голодомору 1932–1933 років в Україні, які проводяться органами влади спільно з громадськістю та науковцями. Він підкреслив, що облдержадміністрація підтримала пропозиції науковців і громадських організацій, які втілила у відповідному розпорядженні голови облдержадміністрації, і навів останній приклад впливу науковців на рішення влади: 23 листопада саме за рекомендаціями дослідників керівництво області проведе меморіальний захід на Прилуччині, яка була одним з найбільш постраждалих від Голодомору 1932–1933 років районів. На його думку, настав час не лише рахувати жертви, а й виявляти імена тих, хто допомагав вижити голодуючи, ризикуючи власним життям; скласти український аналог Праведників Світу.

P1320364Людмила Линюк, заступник директора з наукової роботи Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського – модератор круглого столу, представила експозиції залу музею, присвячені Голодомору та репресіям, розповіла про заходи, що проводить музей до 80-х роковин страшної трагедії. Одним із основних – стало експонування в районних центрах Чернігівської області виставки “Ми звинувачуємо! Голодомор 1932–1933 років – геноцид українського народу”, створеної за матеріалами Українського інституту національної пам’яті.

P1320375Тамара Демченко, член Асоціації дослідників голодоморів в Україні, доцент кафедри історії та археології України Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, кандидат історичних наук, дала стислий аналіз сучасної історіографії про Голодомор 1932–1933 років в Україні. Вона повідомила, що за останні 20 років побачили світ вже понад 13 тисяч наукових видань про цю трагічну сторінку вітчизняної історії. Вони підтверджують геноцидний характер Голодомору. Проте, актуальним є продовження пошуку і збирання нових документів та інформації на всеукраїнському й місцевому рівні, переосмислення вже відомих фактів, поглиблення аналізу Голодомору та його впливу на долю українського народу.

P1320377Сергій Горобець, науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук, наголосив на необхідності подальшого вивчення документів з метою з’ясування обставин тих трагічних подій, долі людей – жертв Голодомору та виконавців злочинної політики. Дослідник припустив, що в документах ще є можливість знайти нові прізвища загиблих від голоду.

Володимир Бойко, директор Чернігівського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, кандидат історичних наук, поділився досвідом науково-просвітницької роботи, насамперед у середовищі державних службовців та посадовців місцевого самоврядування. Так, серед кількох видань про Голодомор на Чернігівщині, виданих Центром, він виділив саме спогади, які зібрали слухачі Центру – працівники сільських і селищних рад області. Подякував облдержадміністрації за підтримку ініціативи інформування громадськості про роль американця з індіанським корінням та українського патріота Джеймса Мейса у справі дослідження трагедії та вагомий внесок в увічненні пам’яті жертв. Зрештою українці мають знати автора ідеї акції “Засвіти свічу!”

Ірина Рябчук, провідний спеціаліст відділу використання документів Державного архіву Чернігівської області, розповіла про фотодокументальну виставку “Палає свіча пам’яті”, яка відкрилася напередодні. На ній представлено понад 60 документів, які яскраво ілюструють трагедію чернігівських селян під час проведення комуністичним керівництвом країни у 1932–1933 роках кампанії хлібозаготівлі. Переважно, це офіційні документи – постанови, розпорядження, доповідні записки, інформації, а також листи, скарги та звернення селян, які шукали справедливості та сподівалися на вирішення їхніх проблем партійними і радянськими органами. Окрема частина виставки – документи, об’єднані темою “Свідки Голодомору згадують”.

Олена Лисенко, директор комунального закладу “Пошукове агентство по створенню науково-документальних серіалів “Книга Пам’яті” та “Реабілітовані історією” Чернігівської обласної ради, звернула увагу на важливість документів репресивних органів тодішньої влади для поглиблення розуміння масштабів трагедії та цинізму й нелюдської жорстокості організаторів і виконавців Голодомору. Вона поінформувала, що готується науково-документальне видання “Настрої населення Чернігівщини в умовах сталінської революції згори. 1928–1941 рр.”

Сергій Бутко, науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті, нагадав, що чернігівські історики зуміли окреслити втрати області від Голодомору 1932–1933 років. Ще у 1993 р. Олександр Коваленко та Володимир Ткаченко обрахували чисельність людських втрат у регіоні як різницю між кількістю населення станом на 1 січня 1932 р. та результатами перепису 1939 р. – понад 362700 осіб. У 2008 р. історики й архівісти Чернігівщини у книзі “Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. Чернігівська область” оприлюднили імена 36818 жертв Голодомору в регіоні (десята частина). Він наголосив, що разом із дослідженням трагедії актуальним в Україні є усвідомлення та розуміння наслідків всіх трьох голодоморів для врахування при формуванні й реалізації державної політики в усіх сферах життя.

Людмила Линюк під час підбиття підсумків круглого столу презентувала книгу відомого українського поета, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Дмитра Іванова “Монолог з тридцять третього: Поема”. Автор безкоштовно передав її учасникам заходу, а Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського докладе зусиль для розповсюдження видання серед музеїв області. Загалом учасники круглого столу дійшли думки, що тема Голодомору має багато аспектів, які потребують ґрунтовних наукових досліджень.

Залишити відповідь