До 180-річчя історика Григорія Милорадовича

25 жовтня до 180-річчя від дня народження історика Григорій Милорадовича  в Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського відбулася музейна зустріч “Науково-краєзнавча спадщина графа Григорія Милорадовича”.

Дослідниця життя і наукової спадщини графа Г. Милорадовича, Ольга Коваленко – кандидат історичних наук, доцент Навчально-наукового інституту історії та соціокультурних дисциплін імені О.М. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка ознайомила присутніх з біографією відомого історика і громадського діяча, розповіла про його внесок у створення Чернігівської губернської вченої архівної комісії, розбудову містечка Любеч, схарактеризувала краєзнавчий та генеалогічних доробок.

Заслужений працівник культури України, старший науковий співробітник Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського Світлана Половнікова представила виставку, яка була створена на основі документальних матеріалів з архіву родини Милорадовичів, що нині зберігаються у музеї. Докладно дослідниця зупинилася на ролі громадської діячки і меценатки Єлизавети Милорадович у формуванні особистості та поглядів Григорія Милорадовича.

Про один з епізодів церковного життя Любеча кінця ХVІІІ ст. розповів кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського Ігор Ситий. Зокрема, науковець висвітлив роль чернігівського полковника Петра Милорадовича у розв’язанні суперечки між парафіянами щодо обрання священика Троїцької церкви у 1772 році. Ігор Ситий зазначив, що фактично до початку ХІХ ст. громади українських сіл самостійно обирали священиків місцевих церков.

Старший науковий співробітник Навчально-наукового інститут історії та соціокультурних дисциплін імені О.М. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка Юрій Ситий представив учасникам зустрічі копію плану Любеча 1749 року, який було нещодавно виявлено в одному з архівосховищ. Доповідач звернув увагу присутніх, що цей план дозволив виявити вагому закономірність щодо розбудови містечка. Так, мешканці Любеча обирали місця для облаштування садиб там, де було надійне джерело води.