Гаманець Івана Котляревського

 Під час підготовки виставки  з нагоди 250-річчя  від дня народження Івана Петровича Котляревського в фондах Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського  було  знайдено гаманець із золотим шитвом, який належав письменникові. В ньому  знаходилася  записка, залишена першим директором музею Андрієм Павловичем Шелухіним такого змісту: “Заметка С.П. Стеблина-Каминского. Кошелек, принадлежавший И.П. Котляревскому, подаренный моей матери в 1820 году 18 марта в день Ангела”.

З’ясувалося, що Степан Павлович Стеблін-Камінський (1814–1885) був першим біографом Котляревського, який при складанні життєпису використав спогади сучасників письменника, що “зробили його не мертвою схемою, а живою людиною”. Цьому сприяло й те, що батько Павло Степанович Стеблін-Камінський  (1782–1856) був найближчим другом автора “Енеїди”,  працював з ним в одній установі, а згодом власним коштом поставив на могилі поета перший пам’ятник. Тому не дивно, що Котляревський зробив подарунок його дружині Олександрі Григорівні, уродженої Левенець.

Все життя С.П. Стеблін-Каменський  дбав про популяризацію життя та творчості Котляревського, оберігав його літературну спадщину. З його ініціативи в Полтаві широко відзначалося сторіччя від дня народження поета, був відновлений пам’ятник, збудований його батьком, на відкритті якого Степан Павлович промовив: “І через сто років ім’я Котляревського буде відоме нашим нащадкам, буде шановане ними, а добра пам’ять про нього… буде вічною пам’яттю”.

Світлана Половнікова,

старший науковий співробітник музею