Європейське срібло

Європейське срібло

в колекції Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського

У зібранні Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського є чимало зразків золотарства роботи європейських майстрів.

На замовлення мешканця Чернігова Петером Роде ІІ (майстер 1654–1702?) була виготовлена срібна оправа на Євангеліє (інв. № Ал-179), про що свідчить іменне тавро на дошках оправи. Вкладний запис у книзі сповіщає, що оправа зроблена у Гданську у 1688 році на кошти чернігівського міщанина Власія Н. Євангеліє призначалося до чернігівської церкви св. Миколая, збудованої на початку 1680-х років.

Майстер повністю покрив книгу сріблом, вдало поєднавши його із позолотою. Вільне поле між середником і наріжниками заповнені ніжними виткими пагінцями аканта з квітами. Подібними візерунками прикрашений корінець, на застібках литі фігури св. Петра і св. Павла.

Оправа на Євангеліє 1681 року (інв. № Ал-181) була виконана 1685 року на замовлення чернігівського полковника Василя Дуніна-Борковського знаним вроцлавським золотарем Готфрідом Хайнтце (майстер 1673–1707). На застібці книги вибиті тавра: міське, що засвідчує якість срібла та його пробу – в серцеподібному щитку латинська літера «W» (від Вратислава), та латинські літери «GH» (Gottfried Heіntze). Дата виготовлення “1685”, як елемент художнього оформлення оправи, викарбувана на нижній дошці.

Євангеліє покрито масивною суцільнометалевою оправою. На чільній дошці закріплений овал-середник з карбованою композицією «Преображення». Над середником височить горельєфом лита поясна фігура Бога-Отця у золотавому одязі, оповита срібними хмаринками, руки його ледь розведені, погляд спрямований на Сина.

Середник і наріжники облямовані високо піднятими позолоченими дубовими вінками. Вільне поле між медальйонами заповнене накладними ажурними срібними гірляндами з пишних завитків аканта, буйних півоній та дрібненьких позолочених квіточок. Вдале поєднання сакральних сцен із соковитою орнаментикою якнайкраще відповідало естетичним уподобанням доби бароко.

На нижній дошці в центрі пластично відтворена композиція «Богоявлення» («Хрещення»). Угорі на золотистому тлі відтворено у льоті голуба, що символізує Духа Святого, під ним стрічка з написом: «СЄ ЄСТЪ СNЪ МО ВОЗЛЮБЛЄНІЙ В НЄМ ЖЄ БЛГОВОЛNХЪ ТОГО ПОСЛ ШАЙТЕ». До сцени «Хрещення» автором довільно введена цікава деталь: у хвилях Йордану пливуть назустріч один одному два лебеді. Так само птахи відтворені на щиті герба В.Борковського, уміщеного внизу оправи, хоча геральдично правильним є зображення одного лебедя в щиті, а іншого на шоломі, що увінчує щит. Над гербом закріплена стрічка з латинськими літерами «IDBPXG», які дозволимо собі розшифрувати як: «Єржі Дунін-Борковський полковник Х Чернігівський». (В. Дунін-Борковський був десятим чернігівським полковником). Під гербом – стрічка з датою «1685».

Книга має вкладний запис: «Сию книгу Евангеліє святое власным коштом и накладом своим уроженный его Мл пан Василий Дунин-Борковский полковник войска их царского пресветлого Величества Запорозского Чернеговский, так оздобне и оправивши за отпущение грехов своих надал до храму Преображения Господня соборной мурованой церкви в самом месте Чернегове…».

У 1701 році генеральний писар Війська Запорізького Карпо Мокрієвич з дружиною Анною Кохановською зробили внесок до Борисо-Глібського собору – Євангеліє у срібній оправі (інв. № Ал-185), виготовленій у німецькому місті Аугсбург. На червоному тлі урочисто і святково сприймаються живописні фініфтеві медальйони із зображенням Вседержителя, празників святих (серед них Борис і Гліб), євангелістів у завитках аканту. Залишається майже непомітною гарно закомпанована серед пагінців аканту літера «М» (Мокрієвич), а під нею досить масивний позолочений герб цього роду. Того ж року гетьман Іван Мазепа замовив срібні царські врата для цього ж собору теж в Аугсбурзі у відомого ювеліра Якоба Дренветті.

Генеральний обозний Війська Запорізького Василь Дунін-Борковський замовив у гданського майстра Христиана Шуберта ІІ (майстер 1689–1737) потир (Інв. № И-2555). Виріб має чітку і логічно завершену композицію. На позолоченій чаші потиру з одного боку спрощено ви гравійований герб Дуніна-Борковського: лебідь в овалі під короною, вище другий лебідь, навколо герба ініціали «IDZB», з іншого боку – православний восьмикінцевий хрест з копієм, губкою і написом «ІNЦІ», «ІΣ», «ХΣ». На чашу одягнута срібна мережчата сорочка з трьома литими плакетками, на яких рельєфом зображені сцени Тайної вечері, Омовіння ніг і Молитви в саду Гефсиманським. Між плакетками карбовані в’язки плодів у акантовому обрамленні. В стояні – грушевидне лите яблуко з рельєфом двох ширяючих янголів серед рослинного розмаїття. На плоскуватому круглому піддоні поміж в’язок плодів – шість плакеток з пасійними сценами.

На дні піддона вирізаний напис: «Ten Kielich nadal nachwale Boza, do Cerkwi Zwiastowania Naswieszey Panny Ierzy Dunin Borkowski obozny ieneralny».

На кухлі (інв. № И-3485), роботи гданського золотаря Зігфрида Ерстнера (майстер 1684–1720), зображені сцени земного життя пророка Іллі: круки приносять хліб та м’ясо під час трирічної засухи, янгол пропонує пророку наїстися перед далекою дорогою на гору Хорив.

Стакан (інв. № И-3465), виготовлений гданським ювеліром Арнольдом Ланге (майстер 1699–1724) має досить складний малюнок: на верхній частині увігнуті черепашки і чотирипелюсткові розетки в ромбах, а нижня частина прикрашена вертикальними ложками і восьмиподібними фігурами.

(За матеріалами досліджень Ганни Арендар: Срібні оправи Євангелій XVIIXVIII століть // Родовід. – ч. 14. – 1996. – С. 83–90; Гданське срібло в зібранні Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського // Скарбниця української культури. – Вип. 2. – 2002 – С. 72–75; Вроцлавське срібло з фондів Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського // Скарбниця української культури. – Вип. 5. – С. 7–11)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.