8 липня 2013 року до Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського повернулися експонати, які перебували в Києві у Національному заповіднику “Софія Київська” на виставці “Київська Русь”. Виставка, яка присвячувалася 900-річчю вокняжіння Володимира Мономаха в Києві, тривала близько 2 місяців і викликала інтерес у відвідувачів. Тож декілька слів про пам’ятки історичного музею імені Василя Тарновського, які посідали не останнє місце в експозиції.
Насамперед – це зброя: два мечі, на одному з яких клеймо-напис, та вістря списів, а також – різноманітні прикраси. Всі реліквії походять зі знаменитого Шестовицького дружинного комплексу, розкопки якого розпочав співробітник Чернігівського державного музею П.І. Смолічев у 1925 році.
Привертає увагу меч типу Н. Цей різновид зброї був найбільш розповсюджений у Х столітті та використовувався аж до ХІІ століття. Він зустрічається майже по всій території Європи, в тому числі й Київської Русі. Знайдені навіть дитячі іграшкові мечі, які повторюють цю форму. Меч вирізняється трикутним навершям руків’я. Воно та перехрестя прикрашені срібною набивкою у вигляді вертикальних смужок. На лезі помітні залишки клейма-напису “ULFBERHT”: зазвичай зазначалася майстерня, де був виготовлений клинок. Ця майстерня знаходилася на території Франкського королівства на берегах Рейну. Загальна довжина меча – 68,5 см, клинка – 54,2 см.
Другий меч представляє тип W. Він також датується Х століттям і вирізняється особливим навершям руків’я. Єдиний відомий екземпляр такого меча в Україні зберігається у Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського. Загальна довжина меча – 79,3 см, а клинка – 65 см.
З двох вістрів списів Х століття одне мало листовидне, а друге ланцетовидне перо. Це була грізна зброя, яка пробивати щит та обладунок воїна.
Археологи, що досліджують Київську Русь, знаходять чимало деталей ремінців та ременів, адже у ті части вони широко використовувалися в одязі, а особливо багато вдягали їх на коня. Наконечники прикрашалися різноманітними візерунками. Наш набір має дуже симпатичні антропоморфні зображення.
Серед раритетів тієї доби – набір інструментів, який складається з кліщів, молотка та напилка, наконечник піхов меча із зображенням птаха, браслет із підвіскою у вигляді “молоточка Тора” та комплект накладок на сумку. Декілька речей походять із кургану, який частина дослідників вважає похованням коваля або ювеліра.
Всі знахідки мають північне спрямування і вірогідне за все належали давнім вікінгам або варягам, як їх називали на Русі. Найбільший за розміром і значенням табір цих найманців у Х столітті знаходився поблизу села Шестовиця, що на Чернігівщині, звідки й походять ці старожитності.
Деякі з експонатів надавалися на виставку з музейної експозиції, тож незабаром вони до неї повернуться.
8 липня 2013 року до Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського повернулися експонати, які перебували в Києві у Національному заповіднику “Софія Київська” на виставці “Київська Русь”. Виставка, яка присвячувалася 900-річчю вокняжіння Володимира Мономаха в Києві, тривала близько 2 місяців і викликала інтерес у відвідувачів. Тож декілька слів про пам’ятки історичного музею імені Василя Тарновського, які посідали не останнє місце в експозиції.
Насамперед – це зброя: два мечі, на одному з яких клеймо-напис, та вістря списів, а також – різноманітні прикраси. Всі реліквії походять зі знаменитого Шестовицького дружинного комплексу, розкопки якого розпочав співробітник Чернігівського державного музею П.І. Смолічев у 1925 році.
Привертає увагу меч типу Н. Цей різновид зброї був найбільш розповсюджений у Х столітті та використовувався аж до ХІІ століття. Він зустрічається майже по всій території Європи, в тому числі й Київської Русі. Знайдені навіть дитячі іграшкові мечі, які повторюють цю форму. Меч вирізняється трикутним навершям руків’я. Воно та перехрестя прикрашені срібною набивкою у вигляді вертикальних смужок. На лезі помітні залишки клейма-напису “ULFBERHT”: зазвичай зазначалася майстерня, де був виготовлений клинок. Ця майстерня знаходилася на території Франкського королівства на берегах Рейну. Загальна довжина меча – 68,5 см, клинка – 54,2 см.
Другий меч представляє тип W. Він також датується Х століттям і вирізняється особливим навершям руків’я. Єдиний відомий екземпляр такого меча в Україні зберігається у Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського. Загальна довжина меча – 79,3 см, а клинка – 65 см.
З двох вістрів списів Х століття одне мало листовидне, а друге ланцетовидне перо. Це була грізна зброя, яка пробивати щит та обладунок воїна.
Археологи, що досліджують Київську Русь, знаходять чимало деталей ремінців та ременів, адже у ті части вони широко використовувалися в одязі, а особливо багато вдягали їх на коня. Наконечники прикрашалися різноманітними візерунками. Наш набір має дуже симпатичні антропоморфні зображення.
Серед раритетів тієї доби – набір інструментів, який складається з кліщів, молотка та напилка, наконечник піхов меча із зображенням птаха, браслет із підвіскою у вигляді “молоточка Тора” та комплект накладок на сумку. Декілька речей походять із кургану, який частина дослідників вважає похованням коваля або ювеліра.
Всі знахідки мають північне спрямування і вірогідне за все належали давнім вікінгам або варягам, як їх називали на Русі. Найбільший за розміром і значенням табір цих найманців у Х столітті знаходився поблизу села Шестовиця, що на Чернігівщині, звідки й походять ці старожитності.
Деякі з експонатів надавалися на виставку з музейної експозиції, тож незабаром вони до неї повернуться.
More Stories
До другої річниці оборони Чернігівщини
Життя віддане науці
Повернення після реставрації