18 Травня, 2021

Choim

Чернігівський історичний музей

Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури повертаються у 3D-моделях

15 квітня 2021 року у Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського відбулася презентація проекту «Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури. Книга з доповненою реальністю», що реалізований харківським видавництвом Олександра Савчука за підтримки Українського культурного фонду. Була презентована книга відомого мистецтвознавця Стефана Таранушенка «Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури», присвячені шедеврам української архітектури ХVІІІ ст., зруйнованим комуністичною владою у роки так званої «боротьби з релігією» у другій половині 1920-х років.

На сторінках видання містяться світлини, описи та креслення п’ятьох знищених дерев’яних церков, три з яких були на Чернігівщині: Вознесенської церкви 1759–1761 років (містечко Березне), Троїцької церкви 1710 року (село Пакуль), Миколаївської церкви 1760-х років (село Нові Млини), Покровської церкви 1759 року (містечко Зіньків на Полтавщині), Введенської церкви 1761 року (село Артемівка на Харківщині).

Під час презентації Олександр Савчук зазначив, що храми будувалися переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Він розповів, що Вознесенську церкву в Березному звів 1761 року ніжинський майстер Панас Шолудько. Фахівці називали її шедевром дерев’яної сакральної архітектури. Високої якості світлини, точні креслення та детальні описи храму залишив нащадкам харківський дослідник українського дерев’яного храмового будівництва, мистецтвознавець, культуролог та музейник Стефан Таранушенко (1889–1976 рр.). Найактивніша фаза його діяльності припала на 1920–1930 роки. Він обстежив і описав сотні українських сільських церков, які, на хвилі антирелігійної кампанії, за кілька років зруйнувала радянська влада.

Світлини та креслення Стефана Таранушенка, що зберігаються в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського дали можливість створити 3D-модель Вознесенського храму в Березному, а також інших церков у рамках реалізації цього проекту.

Найцінніші ікони з іконостасу березнянського храму в 1936 році врятував відомий мистецтвознавець Павло Жолтовський. Нині їх можна побачити в Києві у Національному художньому музеї України.

Кілька меморій Вознесенської церкви зберігаються у Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського. Це пам’ятки ХVІІ–ХVІІІ століть, які можна було побачити під час презентації. Головний зберігач фонду музею Ганна Арендар розповіла про особливості оформлення Євангелія з Березного, старший науковий співробітник Вікторія Гончаренко ознайомила з вишуканими гаптованими речами – напрестольним покривалом і покрівцем для повсякденного богослужіння, а старший науковий співробітник, кандидат історичних наук Ігор Ситий переповів про книгу початку ХVІІІ ст. з книгосховища Вознесенської церкви.

Символічно співпало, що презентація проекту відбулася у Міжнародний день культури, започаткований у 1935 році «Пактом Реріха» «Про охорону художніх і наукових закладів та історичних пам’яток», покликаним захищати культурні цінності та надавати їм належну повагу, оскільки саме вони є істинними духовними цінностями людства.