Музейна “Скарбниця” як подарунок до Дня народження Музею

Відтоді, як Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського почав святкувати свій День народження, започаткували і традицію видавати черговий збірник наукових праць “Скарбниця української культури” саме до 26 листопада. Не зрадили їй і цього року. 16-й випуск містить 29 нарисів, авторами яких є співробітники музею В.В. Тарновського, колеги з Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній”, Путивльського державного історико-культурного заповідника, Музею гетьманства, Краєзнавчого музею міста Славутича, Калузького художнього музею, викладачі Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, Ніжинського державного університету імені М.В. Гоголя, краєзнавці.

скарбниця16Рубрика “Колекція Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського” репрезентує каталоги і характеристики окремих збірок, як-от: традиційні жіночі головні убори Чернігівщини кінця ХVІІІ – початку ХХІ ст.; вироби ічнянських гончарів, виготовлені І. Іващенком, Г. та М. Кузьменками, Л. Панасенком, династією Піщенків, які продовжили тему авторської кераміки; знахідки, здобуті в результаті археологічних розкопок і розвідок на Чернігівщині О.В. Шекуном; кавказька кременева вогнепальна зброя; скарб монет ХІХ ст., знайдених у селі Перепис Городнянського району; меморії представника козацького роду, засновника відомої Волокитинської мануфактури Андрія Михайловича Миклашевського; польові телефонні апарати часів Другої світової війни, що поповнили музейне зібрання після ліквідації Музею історії зв’язку Чернігівської області. Раритетами є два італійські стільці “сгабелло” другої половини ХVІ ст., що походять з родини доньки декабриста С. Волконського О.С. Кочубей, вкладене Я. Лизогубом до Катерининської церкви Євангеліє кінця ХVІІ ст., перламутровий напрестольний хрест середини ХVІІІ ст.

Діяльності музею присвячена розповідь про дослідження партизанських таборів 1941–1943 років у Єлінських лісах, яке розпочалось після створення філії Музейно-меморіальний комплекс партизанської слави “Лісрград”.

Історія Чернігівщини висвітлена у статтях про просторово-топографічну структуру Сосниці ХVІІ–ХVІІІ ст., про історію нинішнього будинку Чернігівської обласної державної адміністрації, який у 1880-х роках губернська земська управа придбала у нащадків купця Я.М. Цвета. Інформація про ресторани, кафе, цирульні, фотосалони Чернігова, отримана з газетної реклами, продовжила розповідь про життя міста початку ХХ ст., оприлюднену у “Скарбниці” № 14. Два ґрунтовні нариси показують, яких змін зазнав Чернігів у 1930-х роках, проклавши нові площі і вулиці, збудувавши промислові підприємства і соціально-культурні об’єкти, серед яких – кінотеатр імені Щорса. Долі мирного населення на окупованій нацистами території Чернігівщини присвячені спогади мешканців спалених сіл Славутицької округи, яким вдалося вижити, та матеріали архівної справи про діяльність такої каральної інституції, як поліція у Новгороді-Сіверському.

З освітою в Чернігові пов’язане і повідомлення про бювар з вітальним адресом В.О. Татіщевій, директорці жіночої гімназії. Пам’ятка зберігається у приватній колекції, тож вміщена у рубриці “Колекції інші”.

У збірнику оприлюднені 8 доповідей, виголошених на Третій науковій конференції “Чернігівщина і чернігівці в Українській революції 1917–1921 років”, яка відбулася в музеї 24 жовтня 2013 р.

Музейний часопис видрукуваний ФОП Лозовий В.М. за підтримки Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської облдержадміністрації.

Сподіваємося, що публікація у “Скарбниці” результатів роботи, в тому числі “першодруків”, науковців Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського, наукового доробку давніх і вірних друзів та нових симпатиків музею буде цікава і корисна.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.